Писк
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:41, 27 листопада 2013; Деньгуб Олена (обговорення • внесок)
Писк, -ку, м. 1) Пискъ. Ні писку, ні виску. 2) = Писок 1. З свинячим писком та в пшенишне тісто. Ном. № 1036. Як шарнула хруща в писк, аж роскинув крила. Чуб. V. 1144. Високий звук, який видає жива істота. Такий звук може бути виявом певних почуттів (незадоволення, збентеження, болю і т. ін.). Наприклад: На другий день, скоро світ, зібралися звірі до походу. Земля дуднить, галуззя хрустить, рев, крик та писк по лісі (Іван Франко, IV, 1950, 69)
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках