Ей
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:29, 27 листопада 2013; Святослав Курилишин (обговорення • внесок)
Ей, меж. 1) Выраженіе неудовольствія и угрозы. «Ей, Хведьку вчись! ей, схаменись!» Так панотець казав своїй дитині: «Шануйсь, бо, далебі, колись тму, мну, здо, тло спишу на спині!» Г. Арт. (О. 1861. III. 109). 2) Эхъ, нѣтъ. Ей, де там! Желех. Оттепер же я тебе з’їм, кобило! Ей, вовчику, голубчику, не їж мене! Рудч. Ск. І. 7. 3) Эй. Ей, нуте, беріться! Ном. № 10892.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
