Біблія

Словник Грінченка

Библія, -лії, ж. Библія. Розумний, по коліна в Библії. Ном. № 5694.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Біблія, і, жін. Книга, збірка міфів, легенд, догматів, повчань, молитв і т. ін. єврейської і християнської релігій.

• У нас Святую біблію читає Святий чернець і научає, що цар якийсь-то свині пас Та дружню жінку взяв до себе, А друга вбив. Тепер на небі (Тарас Шевченко, I, 1951, 327);
• Він [І. Франко] читав усе, що попадало в руки..: Шекспіра, ..Гомера, Софокла, біблію (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 28);
• З обох боків [розп'яття] лежали меч апостола Петра з одного і кована біблія — з другого (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 118);
• Біблія вводить в оману віруючих, перешкоджає їм оволодівати знаннями,., сковує їх творчу ініціативу і активність (Наука і життя. 1, 1958, 59).

Словник книжників і книжності Давньої Русі

Біблія - це

• Обширне зібрання книг різного походження та змісту (слово «Біблія» походить від грец. Βιβλία «книги»).
• Слово Боже в повноті своїй, Святе Письмо Старого і Нового Завітів; іноді відокремлюють останній, і власне Біблією називають один старий заповіт.

Словники ABBYY Lingvo

Біблія - це 1) Священна книга усіх християн, у якій викладено історію створення Богом єдиним Всесвіту, виникнення та основні етапи розвитку людства від прабатьків Адама та Єви. 2) Книга, у якій викладено основи християнської моралі, совісті та духовних цінностей людини на основі десяти заповідей Божих та християнської теорії перемоги Добра над Злом. 3) Свята книга; Святе писання.

Словник української мови

Біблія, ї, ж. (з великої літери) 1. Зібрання давньоєврейських та ранньохристянських текстів, канонізоване в іудаїзмі та християнстві як Святе Письмо.

• От ти, Іванов, божественний чоловік, мабуть, і Біблію читав… – Читав, – ствердив Кузьма Іванович. – Так от скажи ти мені, чи правда, що в Біблії написано, як воно тепер у нас є й що буде? (Б. Антоненко-Давидович);
• Повний переклад і видання Біблії українською мовою здійснили в кінці XIX ст. письменники І. Нечуй-Левицький, П. Куліш та богослов і видатний фізик І. Пулюй (з наук.-попул. літ.);
• Образи старогрецької міфології та Біблії своєрідно входили в творчість І. Я. Франка (із журн.).

2. розм. Книга, яка містить інформацію, важливу для певного роду зацікавлених осіб. Біблія видавця; Біблія менеджера проектів; Партійна біблія.

Словар українського сленгу

Біблія - (-ії) ж.; військ.; жарт. Військовий статут. Балабін.

Універсальний словник-енциклопадія

Біблія - (Святе Письмо) канонічна збірка творів різноманітної літературної форми, що вважаються священними книгами в юдаїзмі (Старий Заповіт) і в християнстві (Старий і Новий Заповіти).

Іноземні словники

Oxford dictionary

Bible Pronunciation: /ˈbʌɪb(ə)l/ noun (the Bible) the Christian scriptures, consisting of the Old and New Testaments: [as modifier]: Bible stories Bible study

• (the Bible) the Jewish scriptures, consisting of the Torah or Law, the Prophets, and the Hagiographa or Writings.
• (also bible) a copy of the Christian or Jewish scriptures.
• (bible) informal a book regarded as authoritative in a particular sphere:

a brand-new edition of this filmgoers' bible Origin: Middle English: via Old French from ecclesiastical Latin biblia, from Greek (ta) biblia '(the) books', from biblion 'book', originally a diminutive of biblos 'papyrus, scroll', of Semitic origin.

Cambridge dictionary

bible noun [C or S] /ˈbaɪ.bl̩/

• (usually Bible, also Holy Bible) (a copy of) the holy book of the Christian religion consisting of the Old and New Testaments, or the holy book of the Jewish religion consisting of the Law, the Prophets, and the Writings:

In the Bible it says that Adam and Eve were the first human beings. Her parents gave her a bible when she was a young child. Bible-reading classes are held in the church hall every Thursday evening.

• a book, magazine, etc. that gives important advice and information about a particular subject:

Vogue magazine quickly became the bible of fashionable women.

OneLook Dictionary

BIBLE NOUN:

• The sacred book of Christianity, a collection of ancient writings including the books of both the Old Testament and the New Testament.
• The Hebrew Scriptures, the sacred book of Judaism.
• A particular copy of a Bible: the old family Bible.
• A book or collection of writings constituting the sacred text of a religion.
• often bible A book considered authoritative in its field: the bible of French cooking.

Ілюстрації

Медіа Див. також Библія Що таке Біблія? Догмат