Тур
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:49, 26 листопада 2013; Наталія Качанюк (обговорення • внесок)
Тур, -ра, м. 1) Туръ, Bos primigenius. КС. 1887. І. 65 — 90. Ном. № 5296. На лощині пасеться стадо турів. К. Оп. Так замерзло, хоч тури гони. Ном. Грім такий, що хоч тури гони, так не почують. Ном. № 562. 2) Жукъ-олень, Lucanus Servus. Вх. Пч. І. 6. 3) Тура дати. Говорится о плотахъ, когда съ разбѣга ударятся о берегъ. Канев. у. 4) Тур-царь. Турецкій царь. Гол. II. 30.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
