Цьохля
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:22, 26 листопада 2013; Pi212 (обговорення • внесок)
Цьохля, -лі, ж. Живая, проворная (въ неодобрительномъ смыслѣ) женщина. Ірися, цьохля проклятуща, завзятійша од всіх брехух. Котл. Ен. IV. 33.
Сучасні словники
ЦЬОХЛЯ, і, жін., діал. Балакуха, пліткарка. Ірися цьохля проклятуща, Завзятійша [завзятіша] од всіх брехух, ..Прийшла, Юноні розказала, Енея як Латинь приймала (Іван Котляревський, I, 1952, 175).
(Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 259.)
