Вистрелювати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:03, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Вистрелювати, -люю, -єш, сов. в. вистрелити, -лю, -лиш, гл. Выстрѣливать, выстрѣлить. Той стрілець вистрелив, убив вовка. Рудч. Ск. І. 72.