Жемчуг
Жемчуг, -гу, м. Жемчугъ. Ой там Ганно чка гуляла, жемчуг намисто порвала. Чуб. III. 188. Ум. Жемчужок.
Сучасні словники
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. – Том 1. – С. 478.
ЖЕМЧУГ, -гу, м. Жемчугъ. Ой там Ганночка гуляла, жемчуг намисто порвала. Чуб. III. 188. Ум. жемчужо́к.
Новий тлумачний словник української мови у чотирьох томах (42 000 слів) / Укладачі: В.В. Яременко, О.М. Сліпушко. – К. : Вид-во «Аконіт», 2001. – Т. 2. – С. 18
ЖЕМЧУГ, у, ч., рідко. Дорогоцінна перламутрова речовина у вигляді зерен білого, рожевого, жовтуватого, зрідка чорного кольору, яку добувають із черепашок деяких молюсків; перли. [Лінкей:] Без ліку злота я надбав
І самоцвітів назбирав… Найкращий жемчуг – жемчужок Візьми собі для сережок. (Гете, перекл. Лукаша);
// Вироби, прикраси з цієї речовини. Накинула на себе небога свиту та й пішла, як була убрана на весіллі, в жемчузі, в дукачах і самоцвітах (Стор.);
- У порівн. І кожний крок мій з квіточки, з билини Краплисту росу, мов, жемчуг, трусив (Фр.).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 519.
ЖЕМЧУГ, у, чол., рідко. Дорогоцінна перламутрова речовина у вигляді зерен білого, рожевого, жовтуватого, зрідка чорного кольору, яку добувають з черепашок деяких молюсків; перли. [Лінкей:] Без ліку злота я надбав І самоцвітів назбирав.. Найкращий жемчуг — жемчужок Візьми собі для сережок (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 366); // Вироби, прикраси з цієї речовини. Накинула на себе небога свитину та й пішла, як була убрана на весіллі, в жемчузі, в дукачах і самоцвітах (Олекса Стороженко, I, 1957, 40); * У порівняннях. І кожний крок мій з квіточки, з билини Краплисту росу, мов жемчуг, трусив (Іван Франко, XIII, 1954, 175).
Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С.192.
ЖЕМЧУГ, [женчуг, женьчугѝ, жемчу̀жина, жемчу̀жниця], ст. жемчюгъ( XV ст.) жемчугъ (XVII ст.); – р. жѐмчуг, бр. жэ̀мчуг, др. жемчугъ, женьчюгъ; – запозичення з тюркських мов; дтюрк. *ǯеnčüγ, дав. в. від ǯеnčü, походить від кит. čen-ču «справжні перли»; так називалася також р. Сирдар’я; безпосереднім джерелом запозичення могло бути чув. ст. *ǯinǯü, звідки походить і уг. gyöngy «перлина»; пор. уйг. jinǯü, полов. інджі, аз. инчи, тур. іnci, ст. jenčü «тс.». – Макарушка 8; Шанский ЭСРЯ I 5, 284; Шипова 136 – 137; Филин Образ. яз. 284; Добродомов ИАН СЛЯ 1966/1, 57 – 64; Фасмер II 46; Преобр. I 227 – 228; Менгес 94 – 100; Мелиоранский ИОРЯС 7/2, 287; Корш ИОРЯС 8/4, 41. – Пор. дженджеру̀ха, дзю̀ндзя.
Словник української мови: в 11 томах. — 1971. — Т. 2. – С. 519. Відмінок Однина Називний же́мчуг Родовий же́мчуга Давальний же́мчугу (-ові) Знахідний же́мчуг Орудний же́мчугом Місцевий на/у же́мчузі Кличний же́мчуг*
ЖЕМЧУЖНИЙ
- Прикм. до жемчуг. Жемчужне зернятко; // Зробл. з жемчугу. Жемчужне намисто.
- перен. Схожий на жемчуг. Та посип, сину, жемчужного проса (Павло Чубинський, V, 1874, 749); Гірко плаче [цариця] жемчужними сльозами (Олекса Стороженко, I, 1957, 65).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
<iframe width="420" height="315" src="//www.youtube.com/embed/yFxdPfy5vRg" frameborder="0" allowfullscreen></iframe>
<iframe width="420" height="315" src="//www.youtube.com/embed/HeqtLl4313M" frameborder="0" allowfullscreen></iframe>
<iframe width="560" height="315" src="//www.youtube.com/embed/GMbdkqibUsM" frameborder="0" allowfullscreen></iframe> (Посилання на сторінки цієї Вікі)
Див. Довідка:Стиль
Джерела та література
Див. Довідка:Стиль
Зовнішні посилання
Див. Довідка:Посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Педагогічний інститут}}}]]
