Цюця
Цюця, -ці, ж. Дѣтск. собачка. О. 1861. VIII. 8. Спекла Луця: не схоче їсти й цюця. Ном. № 12285. Ум. Цюцька, цюцінька, цюцічка.
Зміст
Сучасні словники
Цюця - і, ж., дит. Собака, собачка.
Мале перед цюцею заздалегідь уже танцює і хвалиться цюці, що тато прийде, і танцює, взявши цюцю за лапки" (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 442).
(Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 254)
Словозміна:
Відмінок | Однина | Множина |
---|---|---|
Називний | цю́ця | цю́ці |
Родовий | цю́ці | цюць |
Давальний | цю́ці | цю́цям |
Знахідний | цю́цю | цю́ці, цюць |
Орудний | цю́цею | цю́цями |
Місцевий | на/у цю́ці | на / у цю́цях |
Кличний | цю́цю | цю́ці |
Ілюстрації
Рекомендовані джерела
Вікісловник uk.wiktionary.org
Великий тлумачний словник сучасної української мови / Автор, керівник проекту і гол. редактор В. Т. Бусел. — Київ, Ірпінь: ВТФ Перун. 2001, 2005.
Всесвітній словник української мови на сайті worldwidedictionary.org
Споріднені слова
цюцінька — и, ж., дит. Зменш. пестл. до цюця … Український тлумачний словник
цюцічка — и, ж., дит. Зменш. пестл. до цюця … Український тлумачний словник
цюцюня — і, ж. Зменш. пестл. до цюця … Український тлумачний словник
цюцька — и, ж., дит. Зменш. до цюця … Український тлумачний словник
амка — детс. цюця … Русско-украинский словарь