Ґанок

Ґанок, -нку, м. Крыльцо, подъѣздъ, балконъ.

Сучасні словники

Ґа́нок (з їдиша ґанек «ґалерея» від нім. gang «коридор, вхід») — зовнішня прибудова (часто крита) при вході до будівлі, у вигляді трохи піднятого над землею майданчику перед дверима будинку, через яку здійснюється вхід і вихід з житлового приміщення. Може мати навіс або дах з наметом, огородження. Якщо дверний проріз розташований високо, то ґанок має сходи. Крім практичної потреби (захист входу від атмосферних опадів) має і декоративну функцію - часто навіс, поруччя та інші частини ґанку виконуються з використанням різьблення або прикрашені в інший спосіб (Вікіпедія).

Ой у Лубнях крутоярих у високім замку, сидить пишний князь Ярема на тісовім ґанку. К. Досв. Ой сиділа Марійка на ґанку та краяла червону китайку. Нп. Употребл. съ тѣмъ же значеніемъ и во мн. ч.: Ґанки. Підходимо до шинку, на ґанках такого народу зібралося. Г. Барв. 67. Ум. Ґаночок, ґаночки. Коло хати, перед ґаночками, сидить юрба людей. К. ЧР. 63. 2) Прибудова з площадкою і східцями, а подекуди з покрівлею біля входу в будинок. Сіни були невеликі і вели з одного боку на довгий, теребовельськими плитами мощений ґанок (Іван Франко, I, 1955, 272); Різьба прикрашала [в західних областях України] і частини житлових та господарських будівель — головну балку стелі хати (сволок), дверні та віконні наличники, ґанок (Народна творчість та етнографія, 4, 1958, 67).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 26.