Висіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:56, 28 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ви́сіти, -шу, -сиш, гл. Висѣть. Сядь, нехай поли не висять. Ном. № 11861. Висить чоловік неживий. Рудч. Ск. II. 180.