Невістка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:40, 14 листопада 2013; NataljaPetrychenko (обговорення • внесок)
Невістка, -ки, ж. - дружина сина, дружина брата.
«Словарь української мови»
1) Невѣстка. 2) мн. Раст. Chrysanthemum leucanthemum. Шух. І. 21. Вх. Зн. 41. Ум. Невістонька, невісточка.
Сучасні словники
Невістка - заміжня жінка стосовно до рідних її чоловіка (батька, матері, братів, сестер, дружин братів і чоловіків сестер)
Невістка - дружина брата або дружина сина (для матері останнього) або дружина одного брата для дружини іншого брата (употр. також замість невістка, зовиця, своячка).
Невістка - дружина брата, дружина сина і дружини двох братів один одному.
Невістка - - (бот.) кімнатка рослина з білими або голубими квітками
Рекомендовані джерела
- Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 540.
- Великий тлумачний словник сучасної української мови, уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел, 250 тисяч слів, Київ–Ірпінь 2005, С.759.
- Толковый словарь русского языка: В 4 т. / Под ред. Д. Н. Ушакова. Т. 2. М., 1938. — 1040 с.)
- Біблія. Старий і Новий заповіти. Сіноїдальний переклад. Біблійна енциклопедія. арх. Никифор. 1891.
- Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. Т. 4, С.60