Невістка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:20, 14 листопада 2013; NataljaPetrychenko (обговорення • внесок)
Невістка, -ки, ж. - дружина сина, дружина брата.
«Словарь української мови»
1) Невѣстка. 2) мн. Раст. Chrysanthemum leucanthemum. Шух. І. 21. Вх. Зн. 41. Ум. Невістонька, невісточка.
Сучасні словники
Невістка - заміжня жінка стосовно до рідних її чоловіка (батька, матері, братів, сестер, дружин братів і чоловіків сестер)
Невістка - дружина брата або дружина сина (для матері останнього) або дружина одного брата для дружини іншого брата (употр. також замість невістка, зовиця, своячка).
Невістка - дружина брата, дружина сина і дружини двох братів один одному.
Рекомендовані джерела
- Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 540.
- Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
- Тлумачний словник Ушакова. Д.М. Ушаков. 1935-1940.
- Біблія. Старий і Новий заповіти. Сіноїдальний переклад. Біблійна енциклопедія. арх. Никифор. 1891.