Висвистувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:54, 28 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Висвистувати, -тую, -єш, сов. в. висвистати, -щу, -стиш, гл. 1) Только несов. в. Насвистывать, свистать. Разураз насвистував вівчарик. Стор. І. 206. Витяг зза пояса сопілку, висвистує, яті зна. О. 1862. V. Кух. 34. 2) Вызывать, вызвать кого свистомъ. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку. Мил. 98.
