Виряжати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:53, 28 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Виряжати, -жаю, -єш, сов. в. вирядити, -жу, -диш, гл. Снаряжать, снарядить, отправлять, отправить. В велику дорогу вирядили. Мет. Виряжала мати дочку в чужу стороночку. Макс. Царь виряжає військо на війну.