Вирубати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:52, 28 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Вируба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. вирубати, -баю, -єш, гл. 1) Вырубать, вырубить. Вирубаю цей ліс. 2) Срубывать, срубить. Вирубав собі дубка на вісь. 3) Изрубливать, изрубить. Вирубано всіх ворогів. 4) Ляхом вирубати. Говорить по-польски, (объ украинцѣ). Ой п’є Сава і гуляє, ляхом вирубає. Нп.