Патріот

Патріо́т, -та, м. Патріотъ. Презавзятий патріот. Шевч. 463. Як слід доброму патріотові робити. О. 1861. IX. 180.

Сучасні словники

патріо́т - іменник чоловічого роду, істота
патріот; ч. (гр., земляк, співвітчизник) той, хто любить свою батьківщину, відданий своєму народові, готовий заради них на жертви і подвиги.
(свого народу) ур. син, (український) ок. соборник; З. П. націоналіст.
(від грец. πατριώτης – земляк, співвітчизник)

людина, яка любить свою батьківщину, йде на подвиг за неї, віддана своєму народові, його найкращим демократичним і революційним традиціям.