Маяк
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:33, 5 листопада 2013; Максим Утробін (обговорення • внесок)
Мая́к, -ка́, м. 1) Призракъ? Ой іде якийсь маяк; ангели десь то, не люде засвітили так всюди. Чуб. III. 328. 2) Дерево, оставленное при порубкѣ лѣса. Ворони... сіли на маяку, що на горі посеред лісу. Шевч.
Сучасні словники
- Маяк - розташована на морському березу висока башта з сигнальним джерелом світла, призначеним для вказівки безпечного шляху кораблів і розташування суші. Вона отримувала призматичну або циліндричну ступінчасту форму, увінчувалася огородженим оглядовим майданчиком і захищеним від вітрів купольним покриттям сигнального обладнання.
- Маяк - (джерело, носій світла) світоч; П. дороговказ; ІСТ. вартова вежа.
- Маяк( мая́ к ) - іменник чоловічого роду
- Маяк - постійний навігаційний знак, висока вежа, яку видно з моря.