Зерно

Зерно, -на, с. Зерно. Трахвилося, як сліпій курці бобове зерно і тим ся удавила. Ном. № 1769. Ум. Зеренце, зернечко. Ном. № 9907. Чуб. І. 245, Мил. 212. Як ми любилися, як в горосі зеренце. Грин. III. 251. Що мені по пшениці в ній зеренця нема. Чуб. V. 4. Тобі яблучко, мені зернечко. Грин. III. 336.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ЗЕРНО, зерна, сер.

1. Дрібний плід хлібних злаків; зернина. Прийнявся Півень житв розгрібать І буйні зерна вибирать (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 154); — Скільки у кого є хліба, знесім до зерна і до пилиночки укупу (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 126); * У порівняннях. Мамине слово падало в нього, як зерно в зготовану ниву (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 275); // у знач. збірн. Жито було справді добре: колоски товсті, довгі, повні сухого зерна (Панас Мирний, I, 1949, 267); Це ж осінь, як розумна господиня, В засіки зерно запашне склада (Максим Рильський, III, 1961, 306); * Образно. Гвинтівок залпи розсипали град, І кулемети розсівали зерно (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 388) ♦ Дерти (драти) зерно див. дерти; На макове зерно див. маковий.

2. Насінина плоду певної рослини. Вона навіть не вибирала й не їла зерен і викидала з рота зерна з лушпайками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 142); Особливу симпатію викликав шкутильгаючий коник Черниша... Йому давали вилущені горіхові зерна, персики, виноград, і він усе охоче поїдав (Олесь Гончар, III, 1959, 93); // у знач. збірн. Зерно бобових культур має досить різноманітне використання (Зернові бобові культури, 1956, 3).

3. Окрема дрібна часточка якої-небудь речовини; крупинка, краплинка. Зерно піску, приліплене до кореня, блисне часом перед очима (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 206); Крохмаль відкладається у вигляді зерен круглої або еліптичної форми, причому навіть у тій самій клітині крохмальні зерна бувають неоднакові за своїми розмірами (Практ. з анат рослин, 1955, 29); * У порівняннях. Ганна сплеснула руками, а сльози покотились, як перлове зерно (Марко Вовчок, I, 1955, 81); // перен. Невелика часточка, крихітка чого-небудь. Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою (Тарас Шевченко, II, 1963, 299); [Руфін:] Друже, ти в мене заронив зерно надії... (Леся Українка, II, 1951, 419); Марія.. в розмові в дитячу душу роняла зерна недовір'я до батька й намовляла їхати з нею (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 34).

4. перен. Суть, основа чого-небудь. Я навчився робити мізансцену, в якій само собою розкривалося внутрішнє зерно п'єси (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 146). ▲ Раціональне зерно див. раціональний.

5. перен., чого або який. Зародок, початок чого-небудь. Зерна соціал-демократичних ідей розкидані вже скрізь у Росії.. (Ленін, 4, 1948, 190); Значить, те, що він пише, не все макулатура? Значить, в його писанні неупереджені, сторонні люди добачили зерно поетичного дару? (Петро Колесник, Терен.., 1959, 45); Золоті зерна, посіяні Жовтнем на нашій землі, в кожному людському серці, зерна нового, комуністичного життя вже буйно проростають скрізь (Радянська Україна, 4.XII 1960, 2).