Розбійник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:28, 2 листопада 2013; Алла Шуляк (обговорення • внесок)
Розбійник, -ка, м. Разбойникъ. Хотів у розбійника та ще й кий однять. Ном. № 4794. Ум. Розбійничок, розбійниче́нько. Чуб. V. 738.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Додаткові відомості:
