Жмут
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:53, 2 листопада 2013; Остроголовий Михайло (обговорення • внесок)
Жмут, -та, м. Пучекъ, пачка, охапка. От вам цілий жмут соломи. Уман. у. На тобі жмут веретін та напряди всі. Грин. І. 48. Держав у руці жмут грошей (папіряних). Новомоск. у. Шовку жмут. Мкр. Н. 19. Ум. Жмутик, жмуток. Дикий хміль начіплявсь за те коріння і колишеться кудлатими жмутками. К. Орися. (ЗОЮР. II. 203).
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
Див. також
Додаткові відомості