Вогонь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:55, 31 жовтня 2013; Алла Шуляк (обговорення • внесок)
Вогонь, -гню, м. = Огонь. З вогню та в поломінь. Ном. Хоч вогню до нього прикладай (запекле таке). Ном. № 2644. Коли Бог не годить, то й вогонь не горить. Ном. № 15. Викресати вогню. Ум. Вогник, вогничок, вогоник. У лісі вогоник блима. Мнж. 147.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Додаткові відомості:
