Мозок

Мо́зок, -зку, м. = Мізок.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

МОЗОК 1. Центральний відділ нервової системи людини і тварини — речовина, що заповнює череп і канал хребта. І. П. Павлов справжній новатор у вивченні мозку (Вісник АН УРСР, 9, 1949, 26); Життя землі заснувало твоє життя, дало тобі покорм, виробило з нього кров, виліпило у твоїй голові мозок, сказало: думай ним!., (Панас Мирний, IV, 1955, 323); // Орган мислення у людини. Вона ні про що не думала, хоча.. її мозок працював (Іван Франко, VII, 1951, 120); Мама навіть годувала мене окремо, — щоб мозок краще сприймав науку (Юрій Яновський, II, 1954, 18).

2. перен., розм. Розум, розумові здібності. Простіть, що я, може, обридла Вам.. такими дурницями, але ж після сього Ви [М. Драгоманов], може, краще зрозумієте, які в сих людей мозки (Леся Українка, V, 1956, 132); «Чував я істину, бувало: Широкий лоб, та мозку мало!..» (Пушкіп, Руслан і Людм., перекл. Терещенка, 1949, 53); Він [Анрі-Жак] не був партизаном, ні. На жаль, йому забракло мозку, щоб піти до «макі» в гори (Юрій Яновський, II, 1954, 49).

3. перен. Основне ядро, керівний і спрямовуючий центр чого-небудь. Серце народів, мозок землі, Всім вона [Москва] рідна, хто вільний і смілий (Максим Рильський, I, 1956, 226); — Ми [інженери], можна сказати, мозок заводу (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 125).

4. Страва, приготовлена із вмісту черепної коробки деяких тварин.

5. Те саме, що Кістковий мозок. В святки на третю потраву приносять нам кістки з різниць, та ще й з мозком всередині (Нечуй-Левицький, III, 1956, 298); Їли [бідняки на святі] все, що подавалося.., навіть кістки обгризали і обдирали до останнього сухожилля, висмоктували з них мозок і кидали собакам лише те, чого не могли подолати найміцніші зуби (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 359). ▲ Кістковий мозок див. кістковий. ♦ Вправляти (вправити) мозок див. вправляти 1; Краяти собі мозок — довго думати, розмірковувати. Я довго краяв собі мозок: ну, а звідки ж цей хамелеон міг перейняти риси мого рідного брата (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 51); Крутити мозком (мізками) див. крутити; Мозки шкереберть у кого, розм. — про кого-небудь, хто думає, діє не так, як усі. Ти клоун, ти вічний кривляка, — у тебе й мозки шкереберть... (Павло Тичина, II, 1947, 155); Мозком ворушити (ворухнути, повертати, повернути, поворушити, поворухнути) — добре думати, міркувати. Треба мозком ворухнути. А ворухнеш мозком — от що виходе: хліборобство треба механізувати (Андрій Головко, I, 1957, 239); А ну, розумна голово, поверни своїм мозком та скажи, що робити тепер?.. (Панас Мирний, V, 1955, 180); — От і поворуши мозком. Тобі потрібна жінка неабияка, а з освітою, перш за все (Андрій Головко, II, 1957, 559).