Винняти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:38, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ви́нняти, -йму, -меш, гл. = Виняти. Ххе!... виннявши з рота люльку і сплюнувши, мовив Кирило. Мир. Пов. II. 44.