Вовк

Вовк, -ка, м. 1) Волкъ, Canis lupus. Вовка ноги годують. Посл. Вовкисіроманці квилятьпроквиляють. Дума. Вмѣсто этой правильной формы мн. ч. въ кобзар. думахъ иногда встрѣчается вовці — поддѣлка кобзарей подъ церковно-славянскій языкъ: Вовцісірохманці нахождали. АД. I. 117. Хоч вовків ганяй (у хаті). Очень холодно. Ном. № 638. Вовки. Волчій мѣхъ, волчья шуба. 2) Кличка темно сѣраго и угрюмаго вода. КС. 1898. VІІ. 42. 3) Раст. Ononis pircina. Шух. I. 21. 4) Родъ дѣтской игры. Ив. 45. Загинати сухого вовка. Родъ игры: нѣсколько мальчиковъ набрасываются на одного и пригибаютъ ноги къ землѣ. КС. 1887. VI. 480. 5) Средина разрѣзаннаго арбуза, остающаяся неразрѣзанной. Панич порізав кавуна на скибки і розіклав на траві. Скибки роспались і з середини випав червоний вовк. Левиц. Пов. 229. Ум. Вовченько, вовчок, вовчик. По дівчиноньці дзвони задзвонили, а по козакові вовченьки завили. Мет. 96. Въ сказкахъ: вовчикбратік та лисичкасестричка. Ув. Вовцюга.

Вовк

1) Вовка ноги годують.
2) Вовцісірохманці нахождали - Хоч вовків ганяй (у хаті)
3) Вовкисіроманці квилятьпроквиляють
4) Загинати сухого вовка
5) Вовченько, вовчок, вовчик,вовцюга

Ілюстрації

Див. також

Додаткові відомості