Місяць

[[Файл:Images.jpg|x140px|праворуч]

Місяць, -ця, м. 1) Луна, мѣсяцъ. Ізза хмари, зза байраків місяці, виглядає. Хата, 16. Не подоба зірці без місяця та зіходити. Мет. 81. Ой місяцюмісяцю! Світиш та не грієш: даремне в Бога хліб їси. Ном. № 596. Употребляется для ласкательнаго названія возлюбленнаго. І місяця свого зараз забуду, свого Сергієчка? Г. Барв. 205. 2) Мѣсяцъ. Я ж місяці і дні лічу журбою. К. Іов. 15. Що-місяця. Ежемѣсячно. Московський місяць. Долгое время. Попождеш з московських місяць! 3) Родъ дѣтской игры. Ив. 36. Ум. Місяченько, місячно, місячок. Вх. Уг. 252. Ой місяцюмісяченьку, і ти, зоре ясна, ой світіть там на подвіррі, де дівчина красна. Чуб. V. 53.

Сучасні словники

Мі́сяць — єдиний природний супутник планети Земля. Це другий за яскравістю об'єкт на земному небосхилі після Сонця і п'ятий за величиною природний супутник планет Сонячної системи. Також є першим і єдиним позаземним об'єктом природного походження, на якому побувала людина. Середня відстань між центрами Землі і Місяця — 384 467 км.

МІСЯЦЬ – Академічний тлумачний словник української мови

МІСЯЦЬ, я, чол.

1. Найближче до Землі небесне тіло, супутник Землі, що світить відображеним сонячним світлом. Тихо спускається нічка осіння, — Година сумна; Місяць холоднеє кида проміння; Здалека луна (Леся Українка, I, 1951, 27); 4 жовтня 1957 року — день народження першого крихітного штучного Місяця — назавжди увійде в історію науки (Наука і життя, 1, 1958, 4); * У порівняннях. Через Прут перекинувся срібний, як місяць, шлях у таємничі плавні, завиті сріблястим серпанком імли (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 213). Молодий (щербатий) місяць — фаза Місяця, коли з Землі видно лише частину його освітленого Сонцем диска. І блисне ріжок молодого місяця.., задзвонить маржина дорогою калаталами (Гнат Хоткевич, II, 1966, 374); Виступа Щербатий місяць з-за могили (Тарас Шевченко, I, 1963, 364); Повний місяць; Місяць уповні — фаза Місяця, коли з Землі видно весь його освітлений Сонцем диск. Повний Місяць буває на півдні опівночі (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 24); Мати вербу тую [свячену] варять, а воду зливають у ночви і при повному місяці купають малу Вустю (Юрій Яновський, II, 1958, 1ЯЗ); Єдине віконце в сінях.. ледве пропускало тьмяне світло місяця вповні, що ліниво виповзав з-за далекого обрію (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 25); * У порівняннях. Пласке кругле обличчя її [Шаукен], наче місяць уповні, подекуди подзьобане віспою, сяяло урочистим і переможним самовдоволенням (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 62). ▲ Фази Місяця — видимі з Землі різні форми Місяця, що залежать від його освітлення Сонцем. ♦ На місяць брехати — без причини гавкати (про собак). Надворі гавкнув пес, і всі примовкли, підвели голови на завішені вікна. Але собака, видно, брехнув на місяць і замовк (Михайло Стельмах, II, 1962, 110); На місяць вити — нудьгувати без діла. Цілий день на місяць вила [Орися] з нудьги (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 9).

2. Супутник будь-якої планети. Навколо Землі обертається її супутник — Місяць.. У деяких планет є кілька супутників — їх місяців (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 6).

3. Проміжок часу, протягом якого це небесне тіло обертається навколо Землі (від 28 до 31 доби); // Проміжки часу (від 28 до 31 доби), на які поділяють рік у сучасному календарі, не узгоджені з фазами цього небесного тіла. Директор поклав їм [вербівцям] плату по три карбованці на місяць на панських харчах (Нечуй-Левицький, II, 1956, 200); Це було в Харкові, в Дзержинськім райкомі комсомолу, в золотім місяці вересні (Олесь Гончар, IV, 1960, 37); Сценарій «Аероград» я написав у Москві за два з половиною місяці (Олександр Довженко, I, 1958, 26).

Дослідження Місяця

Винахід телескопів дозволив розрізняти дрібніші деталі рельєфу Місяця. Першу місячну карту склав Річчіолі 1651 року, він же дав назву найбільшим кратерам. Слідом за ним картографію Місяця робили Ньютон і Гершель, карта стала докладнішою, оскільки поліпшилася техніка спостереження. З початком космічної ери обсяг знань про Місяць значно збільшився. Став відомий склад місячного ґрунту, вчені навіть отримали його зразки, складено карту зворотного боку. Вперше Місяць відвідав радянський космічний корабель Луна-2 13 вересня 1959 року. Вперше астрономам вдалося заглянути на зворотний бік Місяця 1959 року, коли радянська станція Луна-3 пролетіла над ним і сфотографувала невидиму з Землі частину поверхні. Зворотний бік Місяця являє собою ідеальне місце для астрономічної обсерваторії. Розміщеним тут оптичним телескопам не довелося б пробиватися крізь щільну земну атмосферу. А для радіотелескопів Місяць слугував би природним щитом із твердих гірських порід завтовшки 3500 км, який надійно прикрив би від будь-яких радіоперешкод із Землі. На початку 1960-х років було очевидно, що в освоєнні космосу США відстає від СРСР. Джон Кеннеді оголосив, що висадка людини на Місяць відбудеться до 1970 року. Для підготовки до пілотованого польоту NASA виконало кілька космічних програм: «Рейнджер» — фотографування поверхні, «Сервейор» (1966—1968) — м'яка посадка і зйомки місцевості та «Лунар орбітер» (1966—1967) — детальне зображення поверхні Місяця. Власне програма пілотованого польоту на Місяць називалася Космічна програма «Аполлон». Місяць — єдине позаземне тіло, на якому побувала людина. Перша посадка сталася 20 липня 1969 року; остання — у грудні 1972 року. Місяць є також єдиним небесним тілом, зразки якого були доставлені на Землю[Джерело?]. СРСР відповів надсиланням на Місяць двох радіокерованих самохідних апаратів — «Луноход-1» у листопаді 1970 року і «Луноход-2» у січні 1973. Після закінчення радянської космічної програми «Луна» і американської Космічна програма «Аполлон» дослідження Місяця за допомогою космічних апаратів було практично припинено. Але на початку XXI століття Китай опублікував свою програму освоєння Місяця, що включає, крім доставки місяцеходу (2011 року) і надсилання ґрунту на Землю (2012), ще й будівництво населених місячних баз (2030). Вважається, що це змусило інші космічні держави знову розгорнути місячні програми. Так, наприклад, ЄКА 28 вересня 2003 запустило свій перший місячний зонд «Смарт-1», а Джордж Буш 14 січня 2004 оголосив, що до планів США входить створення нових пілотованих космічних кораблів, здатних доставити людей на Місяць, з метою закласти до 2020 року перші місячні бази. Сьогодні дослідникам доступно 382 кг місячного ґрунту, зібраного під час здійснення проекту «Аполлон» (1969—1972 рр.) і близько 300 г ґрунту, доставленого радянськими автоматичними станціями Луна-16, Луна-20 і Луна-24. Цей ґрунт являє собою близько 2200 різних зразків з дев'яти місць Місяця. Близько 45 кг зразків NASA безкоштовно передало до низки науково-дослідних організацій у США та інших країнах. Зразки для дослідження може отримати будь-яка наукова установа, що складе обґрунтовану заявку. На початку XXI ст. програми дослідження Місяця активізувалися. Про свої плани створити орбітальну навколомісячну станцію оголосили кілька країн, зокрема США, Китай, Індія, Росія, Японія. Міжнародний космічний консорціум планує зробити це до 2010 р. Фахівці прогнозують, що у 2012 р. настане час масового запуску автоматизованих місяцеходів, а до 2015 р. буде створено докладну карту корисних копалин Місяця[Джерело?]. У 2020 р. планується послати на Місяць пілотовану експедицію і розпочати будівництво населеної місячної бази, яка буде не лише освоювати Місяць, але і забезпечуватиме полегшення польотів на Марс та інші планети Сонячної системи.

Походження Місяця

Перші теорії утворення Місяця передбачали, що він утворився зі первинної газо-пилової хмари разом із Землею (як подвійна планета). Однак головним питанням такої теорії є пояснення значного збіднення залізом та спорідненими з ним елементами. Виходячи з середньої густини 3,34 г/см³ Місяць містить лише близько 5% залізонікелевої фази. Це значно менше, ніж вміст заліза у вуглецевих хондритах (28%), які вважаються залишками первинної протопланетної хмари, та менше, ніж у складі Землі (37%) чи інших планет земної групи (середня густина Меркурія — 5,94 г/см³, Венери — 5,54 г/см³, Марса — 3,94 г/см³)[7]. Інші вчені пропонували теорії, за якими Місяць утворився в якихось інших місцях сонячної системи, збіднених залізом, і був захоплений Землею пізніше. Однак захоплення такого великого космічного тіла, як Місяць із далекої орбіти видається вкрай малоймовірним. Переконливо пояснити значне збіднення Місяця на залізо (порівняно зі складом первинної протопланетної хмари) теж не вдається. Крім того, місячні базальти дуже подібні за складом до земних базальтів серединно-океанічних хребтів. Ізотопний склад кисню в них свідчить про споріднене походження Землі та Місяця (і відрізняється від хондритів). Тому час від часу виникали гіпотези про відокремлення Місяця від Землі. Зокрема, таку теорію пропонував Дж. Дарвін (син Ч. Дарвіна). Останнім часом набули популярності теорії, за якими Місяць утворився внаслідок зіткнення із Протоземлею іншої протопланети приблизно марсіанського розміру[8]. Імовірним місцем її утворення могла бути одна з троянських точок Лагранжа на земній орбіті. Цей планетоїд назвали Тейя, на честь давньогрецького титана Тейї — матері Селени. [9] Однак подібні теорії не пояснюють деякі особливості хімічного складу Місяця та його порід. Зокрема, з ізотопного складу місячних порід випливає, що на відміну від Землі, Місяцем втрачено майже весь первинний свинець, а той, що наразі входить до складу місячних порід, має радіогенне походження (тобто, утворився внаслідок радіоактивного розпаду урану та торію). Крім того, теорія не пояснює існуючий розподіл моменту імпульсу у системі Земля — Місяць.

Ілюстрації

Див. також

Додаткові відомості: Місяць