Боронитися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:22, 30 жовтня 2013; Юрій Шпак (обговорення • внесок)
Борони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Защищаться. Узявся я і буду боронитись, бо всякий день творив я Божу правду. К. Іов. 57.
Сучасні словники
онюся, онишся, недок. Обороняти, захищати себе від кого-, чого-небудь; оборонятися. Маруся не з гніву так чи так боронилася, а тільки з самого сорому (Марко Вовчок, I, 1955, 381); — Даремно він боронився — ворогів було багато (Іван Франко, IV, 1950, 112); Лежу самотна в накритті важкому, від холоду, чим можу, боронюся (Леся Українка, I, 1951, 312); Хлопцеві ніяк було боронитися, він навіть не міг підняти для захисту руки (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 37).
Ілюстрації
|
|
|
|
