Вимотувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:36, 28 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Вимотувати, -тую, -єш, сов. в. вимотати, -таю, -єш, гл. 1) Выматывать, вымотать. 2) Добывать, добыть мошенничествомъ. Що вибреше, що вимота, то те й його. Рудч. Ск. II. 190. 3) Выпутывать, выпутать изъ бѣды. Йому аби тих вимотати, а сам викрутиться. Св. Л. 159.
