Обід

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Обід, -ду, м. 1) Обѣдъ. Ой був Сава в Немирові в ляхів на обіді. Макс. Становити обід. Устраивать поминальный обѣдъ. 2) мн. Обіди. Обѣденное время. Уже обіди. Сонце гріє. Греб. 352. Були вже пізні обіди, а люде з церкви ще не вийшли. Левиц. І. 25. 3) До-обід. До обѣда. Як би поспав до обід, так приснився б ведмідь. Ном. № 11308. Ум. Обідець, обідонько. Рудч. ЧП. 205. Для тебе тещенька обідець готує. Грин. III. 526.

Обід, о́боду, м. Ободъ. Рудч. ЧП. 250. Ум. Обідець.

{subst:Шаблон:Словник}}