Електрика

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:39, 28 жовтня 2013; Влад Коба (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Електрика, -ки, ж. Электричество. Покрутив за ту корбу, шо там є електрика і спустив електрику дротом до них. Гн. II. 227.

Сучасні словники

ЕЛЕКТРИКА-явище природи, пов'язане з існуванням, рухом і взаємодією електричних зарядів. Понад 2500 років тому стало відомо, що янтар, коли його потерти об яке-небудь ін. тіло, набуває здатності притягувати легкі тіла. Грец. назву янтарю (електрон) було покладено в основу назв усіх електр. явищ.

ЕЛЕКТРИКА-сукупність електричних зарядів, що їх мають частинки електрони (негативна Е.), позитрони, протони (позитивна Е.) та інші заряджені частини - іони, а також сукупність явищ, пов'язаних з просторовим розміщенням, рухом і взаємодією електричних зарядів.

ЕЛЕКТРИКА

1. фіз. Форма енергії, що обумовлена рухом заряджених частинок матерії (електронів, протонів, позитронів і т. ін.). Незважаючи на те, що такі електричні явища, як гроза, були відомі ще первісній людині, до XIX століття мало знали про електрику.

2. Ця ж енергія як предмет народногосподарського і побутового використання. Електрикою молотили хліб, різали січку, розпилювали колоди (Василь Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 7); Електрика в колгоспі тепер буденна річ: кіно, колбуди, млин, кузня, заготівля корму, ..олійниця, вода на фермі — все жене електрика... (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 155);''

Ілюстрації

ELC600.png Elektrika7.jpg Index .jpeg 64185.jpeg

Див. також

Електрика Словник Електрика