Виманювати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:33, 28 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Виманювати, -нюю, -єш, сов. в. виманити, -ню, -ниш, гл. Выманивать, выманить. В старці пугою не вгнати, а з старців калачем не виманиш. Ном. № 4650. Такий убогий, що кошенят з запічка нічим виманити. Ном. № 13491.