Вимантачити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:33, 28 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ви́мантачити, -чу, -чиш, гл. 1) Выострить мантачкою (см.) 2) Выманить что, выпросить. Мнж. 177. Не придумає, щоб його тут утворити таке, щоб у чумака гроші вкрасти, або як вимантачить, то вимантачить. Рудч. Ск. II. 169.
