Вилітати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:28, 28 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Вилітати, -таю, -єш, сов. в. вилетіти, -лечу, -тиш, гл. 1) Вылетать, вылетѣть. Ластівки вилітають, годину обіцяють. Ном. № 309. Вилітали запорожці на лан жито жати. Шевч. 61. 2) Взлетать, взлетѣть на что. Курча часто вилітає на квочку. Грин. II. 20.
