Викрутень
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:25, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ви́крутень, -тня, м. 1) Извилина. Мо’ в їх земля при купі, а в нас викрутні. Канев. у. 2) Плутня. Викрутнями перебувається. Ном. № 817. 3) Изворотливый человѣкъ. Бач, який викрутень. Ном. № 3019.