Викрикнути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:25, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ви́крикнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть. А, бабусічко! було викрикне. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39). Брат на мене викрикнув. Федьк.