Система підтримки прийняття рішення куратором (тьютором) на основі нечіткої логіки

Автор

Карпенко Анастасія Сергіївна

V курс,СІНм-1-11-2.0д,

Інститут суспільства

Науковий керівник

Василевич Л. Ф.,

доцент кафедри інформаційних технологій і математичних дисциплін

Стаття

На сьогодні досить поширеним процесом в наших ВНЗ є створення інститутів кураторів,а на Заході – інститутів тьюторів. Ці осередки покликані забезпечувати кваліфіковану підтримку студентів у їхньому навчанні. Вони мають за мету скоординувати молодь у різноаспектному студентському житті та допомогти їм зробити правильний крок у певному виборі. Наприклад, зараз в робочі навчальні плани різних спеціальностей вводяться додаткові дисципліни, що пропонуються для вивчення студентам ВНЗ за вибором. Зробити студентом правильний вибір і в цьому питанні повинен допомогти куратор, але він не може бути компетентним у всіх галузях знань, тому для покращення його роботи і пропонується створити системи підтримки прийняття рішень(СППР).

Як показує досвід, таких систем підтримки прийняття рішень в наших ВНЗ не існує. Крім того, коли куратор покидає цю посаду або ВНЗ, то разом з ним йде і його досвід роботи з багатьох вже напрацьованих питань. Це робить проблему розробки системи підтримки прийняття рішень куратором (тьютором)університету ще більш актуальною.

Метою роботи є розробка системи підтримки прийняття рішення куратором університету на основі нечіткого логіки.

Основні результати роботи.Система підтримки прийняття рішень у вузькому значені є системою, що максимально пристосована до розв’язання завдань щоденної роботи куратора, і є інструментом допомоги. На основі анкетування студентів, куратор повинен дати рекомендації студентам, які обрати навчальні дисципліни з наданого переліку. Це є важливим кроком у подальшому навчанні студентів. Найбільш ефективні системи підтримки прийняття рішень побудуються на основі нечіткої логіки.

Основні етапи створення системи підтримки прийняття рішення наступні:

1. В кожному університеті розробляється перелік дисциплін за вибором, які створюють кінцеву дискретну множину У, елементами якої у j-конкретні дисципліни. Розробляється також кінцева дискретна множина здібностей студентів Х,елементами якої х_i-можуть бути математичні, філологічні здібності, комп’ютерні навички, креативність та інші.

2. На основі попереднього анкетування студентів створюється для кожного студента нечітка дискретна множина А, значеннями якої є елементи множини Х, а функції належності μ_А(х_i) характеризують степінь притаманності цієї здібності до відповідного студента.

3. На основі експертного опитування розробляється матриця нечіткого відношення R, елементами якої є функції належності μ_R(х_i;у_j) відповідних здібностей х_i до дисципліни у_j.

4. Розрахунок вихідної нечіткої множини В (дисциплін, що рекомендуються) розраховується на основі maxmin або maxprod композиці й відповідно:

5. Після урахування властивості функції приналежності задається лінгвістична змінна «Вибір дисципліни». Це робиться за допомогою таких термів: Е1–дисципліна не рекомендується; Е2–аргументів для рекомендації не достатньо; Е3–дисципліна рекомендується. Функції належності відповідних термів визначаються експертами.

Ключові слова

система, система підтримки прийняття рішень, тьютор, куратор, функція належності, дисципліна.