Фігурне катання

Історія

Витоки фігурного катання лежать у далекому минулому, і йдуть корінням в бронзовий вік (кінець 4-го - початок 1-го тисячоліття до н. е..), про це свідчать знахідки археологів - кістяні ковзани, виконані з фаланг кінцівок великих тварин. Подібні знахідки зустрічаються в багатьох країнах Європи, а найдавніші " ковзани "були виявлені на березі Південного Бугу недалеко від Одеси. (Основна стаття Фігурні ковзани) Однак народження фігурного катання, як виду спорту, пов'язують з моментом, коли ковзани почали виготовляти з заліза, а не з кістки. За даними досліджень вперше це сталося в Голландії, в XII - XIV столітті. Спочатку фігурне катання являло собою змагання з майстерності викреслювати на льоду різноманітні фігури, зберігаючи при цьому гарну позу. Перші клуби любителів фігурного катання з'явилися в XVIII столітті в Британській імперії в Единбурзі ( 1742 р.). Там же був розроблений і перелік обов'язкових для виконання у змаганнях фігур, і перші офіційні правила змагань. Лейтенант артилерії Роберт Джоунз видав "Трактат про катання на ковзанах" ( 1772 р.), в якому описав всі основні фігури, які були тоді відомі. З Європи фігурне катання потрапило в США і Канаду, де отримало величезний розвиток. Тут були створені численні клуби фігуристів, розроблялися нові моделі ковзанів, створювалася своя школа техніки. Коли в 60-х роках XIX століття в Європу з гастролями приїхав фігурист із США Джексон Гейнц, то з'ясувалося, що навіть самим досвідченим європейським фігуристам є чому в нього повчитися.

Микола Олександрович Панін-Коломенкін писав:
"... Він (Джексон Гейнц) показав здивованим європейцям абсолютно несподівані можливості виконання зв'язкових послідовностей, стрімкий фігур і елегантних ритмічних танців у найкрасивіших постановках і граціозні рухи тіла. Вплив його мистецтва було колосально. Воно послужило тим поштовхом, який викликав величезний якісний стрибок вперед і привів згодом до утворення нової форми прояву мистецтва ".
Через 100 років (з 1742 р.) у фігурному катанні вже були відомі практично всі сучасні обов'язкові фігури та основні технічні прийоми для їх виконання, про що свідчать книги "Мистецтво катання на ковзанах" Д. Андерсона, президента клубу ковзанярів міста Глазго, і праця X. Вандервела і Т. Максвелла Уітмана з Лондона. Ці книги містять описи всіх вісімок, трійок, гаків та інших елементів, які лежать в основі сучасного фігурного катання.
На I Конгресі ковзанярів в 1871 фігурне катання було визнано як вид спорту.
В 1882 в Відні відбулися перші у Європі офіційні змагання з фігурного катання. Правда спочатку, як зазначає Мішин А. Н., "це були свого роду кулуарні змагання",так як в них брало участь всього декілька спортсменів.
Але підхід до змагань змінився після того, як у Санкт-Петербург в 1890 році, на змагання, присвячені 25-річчю ковзанки в Юсуповському саду, були запрошені кращі фігуристи з усього світу. У Санкт-Петербург приїхали: чемпіон США Л. Рубен-Стейн, чемпіон Німеччини Ф. Кайзер, кращі фігуристи Австрії, Фінляндії, Англії, Голландії, Швеції, Норвегії. Змагання набули статусу "неофіційного чемпіонату світу", переможцем цих змагань у всіх видах програми став почесний член "Петербурзького товариства любителів бігу на ковзанах" Олексій Павлович Лебедєв.
На наступний рік в 1891 в Гамбурзі, відбувся перший чемпіонат Європи в чоловічому одиночному катанні (переміг німецький фігурист Оскар Уліг).
Але демонстрація міжнародного розмаху та потенціалу фігурного катання, показаного на змаганнях у Санкт-Петербурзі, не давала спокою. Тому вже в 1892 був створений Міжнародний союз ковзанярів (ISU), який повинен був керувати організацією міжнародних змагань.
Через 4 роки, в 1896 -го, в Санкт-Петербурзі відбувся перший чемпіонат світу з фігурного катання (переможець - Гілберт Фукс, Німецька імперія). В 1903 на честь 200-річчя Санкт-Петербурга "Петербурзькому суспільству любителів бігу на ковзанах" було надано право проведення 8-го чемпіонату світу (1 місце - швед Ульріх Сальхов, 2-е - Микола Панін-Коломенкін).