Цвіль

«Словарь української мови»

Цвіль, -лі, ж. Плѣсень. Бур’яном укрилась, цвіллю зацвіла. Шевч. 668.

Сучасні словники

Орфоепічний: цвіль [ц’в’іл'], -лі, -ллю [л':у]

Тлумачний: цвіль, -і, ж. 1) Бархатистий пухнастий наліт мікроскопічних грибків на гниючих предметах. 2) перен. Елементи загнивання, розкладу в ідеології, психіці і т. ін.

Синоніми: пліснява, з. морох, снядь; цвілля.

Російською мовою: пле́сень, -и

Це цікаво знати!

Якщо шкіряну річ, приготовану їжу або фруктове вариво на відкритому повітрі, замість того щоб покласти їх в холодне сухе місце. І відразу з'явиться цвіль. Найчастіше це трапляється з шматком хліба.

Якщо залишити його в теплому вологому місці на декілька днів, хліб покриється білим павутиноподібним нальотом, ніби припудреним чорним пилом.

Якщо цю речовину помістити під мікроскоп, можна побачити, що павутиння складаються з безлічі безбарвних волокон, що мають два види відростків. Одні закінчуються крихітними чорними кульками, що містять спори. Інші – короткі – проникають в хліб, ніби коріння, і витягують живильні речовини. Це і є цвіль.

Цвіль розвивається у вологих теплих місцях, особливо там, де досить живильних речовин. Як правило, цвіль з'являється на загиблих рослинах і тваринах, як, наприклад, цвіль мукорова. Інші види цвілі є паразитами, що живуть на живих організмах. Розрізняють два види цвілі. Один тип розмножується на поверхні листя, гілок, квітів і плодів рослин і дерев. Інший тип - пухнаста цвіль розвивається всередині рослин. Цей тип особливо вражає картоплю і виноград, і з ним важко боротися.

Рекомендовані джерела

1. «Практичний словник синонімів української мови». Четверте видання, опрацьоване й значно доповнене. за ред. Караванського С.Й. Львів, БАК, 2012

2. Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.

Ілюстрації

Логінова/Бишенко