Визвіритися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:10, 28 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ви́звіритися, -рюся, -ришся, гл. Звѣрски, сердито посмотрѣть. Як визвірилась на мене аж білки їй ходором заходили. Харьк. Лайдак! грімнув Кондратович, визвірившись на Потоцького. Стор. I. 188.