Вижлоктати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:09, 28 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ви́жлоктати и вижлуктати, -таю, -єш, гл. Выпить. (Зевес) вижлоктав підпінка чару. Котл. Ен. VI. 37. Що було останнє у пляшці, вижлуктав без чарки, нахильцем. МВ. (КС. 1902, X. 146).