Танути

Танути, -ну, -неш, гл. Таять. Віск од жару тане. К. Псал. 149.

Сучасні словники

Та́нути, -ну,неш; дієслово недоконаного виду.

Тлумачення:

Та́нути - 1.Перетворюватись на воду внаслідок дії тепла (про сніг, кригу і т.ін); розтавати, підтавати. Сніг дедалі все більше тав, брався водою (Мирний). 2. Переходити з твердого стану в рідкий внаслідок дії тепла; топитися. Теплий дух воску, що танув, стікаючи вниз, підняв у його грудях гірке щось і каламутне, яке не мало слів (Коцюбинський).; Підтавати під впливом тепла. 2. Розчинятися в рідині (про сіль, цукор і т. ін.) 3. перен. Зменшуватись в кількості, числі; Поступово зникати з поля зору, ставати непомітним, невиразним; Розвіюватись в повітрі; Поступово затихаючи ставати нечутним (про звук);5. перен. Поступово зменшуватись, слабшати, зникати (про почуття, силу тощо); вичерпуватися. 6. Розчулюватися, зворушуватися, мліти.

Фонетичний запис: [та́нути]

Морфологічний запис: та-ну-т-и

Словотворення:тан-у-т-и - суфіксальний спосіб словотворення.

Синоніми: розтавати, протавати, розтоплюватися;

Етимологія слова: слн. tajati se "танути, розтавати",псл. ta-ja-ti "танути, розтавати", споріднене з дінд. toyam "вода", лат. tabeo, -ere "танути, розтікатися", ос. t'ayun "танути, розтавати", вірм. t'anam "змочувати, зволожувати".

Фразеологізми: 1. Так і тане у роті - про щось смачне, перев. солодке, що швидко розчиняється у роті. 2. Танути мов свічка - швидко втрачати здоров'я, сили від хвороби,горя; марніти. 3. Серце тане - хтось розчулюється,мліє. 4. Танути, мов сніг на сонці; Танути мов віск на вогні: а) втратити сили, здоров'я, марніти. б) розчулюватися,мліти. Од його погляду дівчата тали, як весною од сонця сніг.