Словник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:12, 17 квітня 2013; Julia Fub 1 11 (обговорення • внесок)
Словник, -ка, м. Словарь. Сло́вник, -а; д. і м -у,-ові, мн. -ам,-ах;р. -а,мн. -ів; ор. –ом,мн. -ами; чоловічий рід.
Тлумачення:
Словник - 1. Книга, в якій в алфавітному чи тематичному порядку подано слова якоїсь мови (з тлумаченням, перекладом з якоїсь мови). 2. тільки одн. Сукупність слів, які використовуються в чиїй-небудь мові; сукупність слів певної мови; лексика.
Фонетичний запис: [сло́ўник]
Морфологічний запис: слов-н-ик
Словотворення: слов-н-ик-суфіксальний сп. словотв.
Синоніми: лексикон, глосарій.
Етимологія слова: похідне від слова "Слово".
Фразеологізми:
1.Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля; Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Доля. (М. Рильський "мова")