Вигулькнути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:02, 28 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ви́гулькнути, -ну, -неш, гл. Вынырнуть, внезапно появиться, внезапно выскочить. Вигулькнув із моря. О. 1861. VI. 59. Синій поломінь червонястий біга, хлипа, никає по грубці; то підскочить, то присяде, то знов вигулькне. Св. Л. 259.
