Ванна

Словник Грінченка

Ванна, -ни, ж. 1) Ванна. Чуб. II. 644. Старий казав папісти води в ванну. Чуб. II. 334. 2) Раст. Verbascum nigrum. Лв. 102.

Сучасні словники

Ванна - Велика довгаста посудина для миття і купання. Чи купили ванну, купаєшся? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 135) (ABBYY Lingvo Online_Великий тлумачний словник)

Ванна - Процес миття, купання у такій посудині. || Занурення оголеного тіла або якоїсь його частини на певний час у воду чи інше середовище (грязь) з лікувальною метою. Софія, прийнявши ванну й одягнувши халат, влаштувалась у м'якому кріслі біля каміна (Тлумачний словник української мови)

Ванна - Занурення оголеного тіла або якоїсь його частини на певний час у воду чи інше середовище (грязь) з лікувальною метою. Нічого нового він [лікар] мені не сказав: ванни ті ж самі, температури тієї ж самої (Леся Українка, V, 1956, 13) (Академічний тлумачний словник)

Ванна - У різних галузях техніки – відкрита посудина або апарат, в якому міститься рідке середовище (розчин, розплав). -Зміна анодників [робітників]., вирішила перебудувати роботу в усіх своїх ланках і забезпечити високоякісне обслуговування електролізних ванн меншим числом робітників (Радянська Україна, 16.VII 1961, 1). (E-slovnik)

Ванна - Посудина з течивом. (Словник іншомовних слів)

Ванна - Богослужбова посудина, у якій освячують воду; водосвятна чаша. СЦОТ (Словник церковно-обрядової термінології)

Ванна - Наповнена водою споруда для плавання в басейнах. (Словник архітектури і монументального мистецтва)

Зображення

(КИКЛА ЯНА)