Вигонити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:01, 28 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Вигонити, -ню, -ниш, гл. = Виганяти. Спитавсь його: чи не схоче він грошей багато взять, аби тільки він їх не вигонив. Рудч. Ск. І. 62. Скот вигонила із города. Рудч. Ск. І. 194.