Маскуліністичний дискурс в українській літературі ХХ – поч. ХХІ ст.

Тема

Маскуліністичний дискурс в українській літературі ХХ – поч. ХХІ ст. (11 грудня 2012 р.)

Доповідач

Аґнєшка Матусяк (Agnieszka Matusiak) - доктор філології (доктор габілітований), професор, керівник кафедри україністики Інституту славістики Вроцлавського університету [1].

Сфера наукових зацікавлень

Література межі ХІХ та ХХ століть, сецесія в літературі та мистецтві, трансґресійність, ґендерні та постколоніальні студії. Авторка праць з україністики та русистики. Найвідоміша її авторська монографія «W kręgu secesji ukraińskiej» (Wrocław, 2007). Українською мовою перекладено працю «Химерний Яцків» (Львів, 2010) [2]. Досліджує постколоніальні і посттоталітарні аспекти в культурі і літературі.

Проблемні аспекти семінару

Маскуліністичний дискурс в українській літературі новітнього періоду до цього часу лишається недостатньо дослідженою проблемою й досі зазнає своєрідного культурного табу. Феміністичні дослідження лише поклали початок розвінчанню культу маскулінності, який утвердився в українському суспільстві.

Попри те, маскулінізм є органічним компонентом вузлових точок розвитку української культури ХХ та початку ХХІ століття, що були втілені в опозиціях українофільства/народництва – модернізму – постмодернізму або ж колоніального – антиколоніального – постколоніального дискурсів.

Авторка доповіді представила український маскулінізм у діахронічній та синхронічній перспективах, у його триванні та внутрішніх суперечностях, на тлі історії української літератури ХХ–ХХІ ст., що кореспондувала так само з національною традицією, як і з культурою Заходу доби модернізму та постмодернізму. Відкритий у дослідженні аспект маскулінності дозволяє по-новому інтерпретувати явища української культури новітньої епохи, має стати цікавим різновидом ґендерних студій, а також внести новий тренд в дослідження з україністики.

Порушені в доповіді проблеми зосереджені навколо таких ключових дослідницьких траєкторій: 1) генеза маскуліністичного дискурсу у новій європейській культурі;

2) пояснення культурних джерел та дослідження впливу чоловічого домінування на сучасну українську літературу в перспективі її приналежності до європейської спільноти і національного характеру до кінця ХІХ століття;

3) багатогранне представлення формування маскуліністичного дискурсу у діахронічній і синхронічній перспективі, його тривання і внутрішніх змін в українській літературі ХХ – початку ХХІ століття, як у національній традиції, так і у зв’язку із західною культурою доби модернізму і постмодернізму, вписаними в дискурс постколоніальних ґендерних студій.

Орієнтовний план розділів презентованого проекту

І. Огляд маскуліністичного дискурсу в сучасній європейській культурі і літературі.

II. Культурні джерела маскуліністичного дискурсу в українській культурі і літературі ХІХ століття.

III. Маскуліністичний дискурс в українській літературі ХХ – початку ХХІ століття:

• Перелом ХІХ і ХХ століття: від «м’якої мужності» до мужності гегемонної.

• „Батьки і сини”. Модерністичний дискурс „автентичної мужності” в українській літературі 10-х років XX століття.

• „Чоловіча жіночність” в порівнянні із „жіночою чоловічністю”, або маскуліністичний дискурс у світлі українського фемінізму „першої хвилі”.

• Анархічний маскулінний гетерогенний дискурс в добу зрілого модернізму 20-х років ХХ століття.

• Homo sovieticus, або міф про соцреалістичну мужність в українській літературі 30-50-х років ХХ століття.

• Західноукраїнський маскуліністичний дискурс в літературі 20-30-х років ХХ століття.

• „Активний романтизм” i „великий стиль” маскуліністичного дискурсу української еміґраційної літератури міжвоєнного періоду.

• У пошуках „великої літератури”: маскуліністичний дискурс у колі письменників МУРу.

• Під знаком мужності „Нью-йоркської групи”.

• Мужність як проект у творчості письменників покоління 60-70-х років XX століття.

• Постчорнобильський маскуліністичний дискурс в українській добі політичної перебудови 80-90-х років XX століття.

• І знову „єдино правдивий чоловік”, або маскуліністичний дискурс в прозі та есеїстиці Оксани Забужко.

• Літературний неоаванґард у пошуках української постколоніальної мужності 2000-х (між глобалізацією і глокалізацією).