Виговоряти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:58, 28 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Виговоря́ти, -ря́ю, -єш, гл. = Виговорювати. Буде твоя мати мені виговоряти: вставай, невіхно, ти вставай молодая. Мет. 49. Як би достаток, то не схотів би цього і виговоряти, а то по неволі уже треба (що має дати на весілля молодий). ХС. VII. 421.
