Вигавкати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:55, 28 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ви́гавкати, -каю, -єш, гл. Выгнать лаемъ. Собака не зробе урону, шоб то переполох виливати. Вона хоч і зляка, так потім сама усе вигавка. Мнж. 155.