Вивороть
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:55, 28 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ви́вороть, -ті, ж. Поваленное вѣтромъ дерево. Шух. I. 176.
Ви́вороть, -ті, ж. Поваленное вѣтромъ дерево. Шух. I. 176.