Фортепіано

І ФОРТЕПІАНО, невідм., сер. Струнний ударно-клавішний музичний інструмент, сучасними різновидами якого є рояль і піаніно. За стіною, тут же, в другій кімнаті, розлягаються тихі-тихі звуки фортепіано (Гнат Хоткевич, І, 1966, 43); Л. Ревуцькому належить цікава спроба створити сучасну думу в супроводі фортепіано на текст сучасного поета (Максим Рильський, IX, 1962, 217); Пафосом дружби братніх слов'янських народів пройнятий слов'янський концерт для фортепіано з оркестром Б. Лятошинського, присвячений 300-річчю возз'єднання України з Росією (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 144).("Словник української мови. Академічний тлумачний словник" (1970—1980))

ІІ (фортеп'я́но), невідм., с. Струнний ударно-клавішний музичний інструмент, сучасними різновидами якого є рояль і піаніно. ("Тлумачний словник української мови")

ІІІ ФОРТЕПІАНО

фортепіа́но іменник середнього роду ("Словопедія. Орфографічний словник української мови")

ІV ФОРТЕПІАНО фортепіано; с. (іт., від гучний і тихий) струнний ударно-клавішний музичний інструмент, сучасними різновидами якого є рояль і піаніно. ("Словопедія. Словник іншомовник слів")

V ФОРТЕПІАНО нескл. сущ.; с. фортепьяно ("Словопедія. Українсько-російський словник")

(виконала: Сас Анастасія)