Гуаш

«Словарь української мови»

Гуáш н.-, р.-і, д.-і , о.-шю(одн.); -ами(мн.),зн.-ші(мн.), м. на/у -і , кл. -е.

Тлумачення :

Гуáш - Фарба, розтерта на воді з клеєм і домішкою білила, що дає непрозорий шар.

Фонетичний запис  :[гуáш]

Морфологічний запис  :гу-áш гу-áш-і

Орфографічний словник української мови  :ім. ж.р. одн., ІІІ відмніни.

Українсько-російський словник  : гуáшь, краска для рисования.

Фразеологічний словник української мови  :червона гуаш, особливо виділялась на полотні, оскільки мала найяскравіше забарвлення.

Етимологічний словник української мови  : "вид фарб; живопис такими фарбами", -р.-гуашь- через російську мову запозичено з французької;

фр. gouache походить від іт. guazzo -"водяна фарба; мокрота, калюжа", яке зводиться до лат. aguatio "добування води; водопій; калюжі", похідного від

aqua "вода".

З історії

Гуа́ш (фр. Gouache, італ. guazzo — водяна фарба) — різновид водорозчинних фарб. На відміну від акварелі — непрозорі через домішки крейди, свинцевих білил чи каоліну. Це досить щільні, але недостатньо міцні фарби, і при нанесенні товстим шаром осипаються, не мають блиску.

Гуа́шами також називають художні твори, виконані з застосуванням цих фарб.

Виникнення назви «гуаш» пов'язують з Францією кінця XVIII століття, хоча техніка створення цієї фарби значно старше — вона використовувалася вже в XVI столітті в Європі.

Водорозчинні фарби відомі з Середньовіччя. Ще тоді їх використовували для створення мініатюр в рукописах.

В добу Відродження художники застосовували техніку гуаші для ескізів, картонів та інших підготовчих робіт, а також для портретних мініатюр.

(Ромаш Н.В.)